«Хтось такі як я» — перформативно-фізична моновистава Ніни Хижної про подорож безтілесної істоти тілами інших. Вона пізнає досвіди тих, хто день за днем зустрічаються зі страхом і знаходять способи йому протистояти. Через стан їхніх м’язів, через їхні рухи, звички та почуття істота пізнає досвіди людей, яким доводиться перебувати в небезпеці спричиненій війною. У фізичному стані та русі цих осіб знаходить відбиток їхній стрес, біль, смуток, нові навички боротьби і виживання, але також насолода, гумор, жага і химерне відчуття парадоксу.

Основою для вистави стала низка інтерв’ю з українцями й українками різних професій, статі та віку, наймолодшій з яких – 6 років, а найстаршій – 90 років. Їхні тіла і досвіди дуже відмінні, але ними можна поділитися, їх можна почути і спробувати зрозуміти. Тому що всі ми опинилися перед загрозою і стаємо колективним тілом, що трансформується та вчиться пристосовуватись до химерної реальності.

Головним медіумом вистави є мова тіла — рух і танець, зібрані з висловлювань, асоціацій і щоденних дій героїв та героїнь, з якими спілкувалась команда проєкту.

Для учасників/иць бойових дій вхід на вистави – вільний. Напишіть нам у соцмережі чи зателефонуйте, щоби забронювати квиточок, а також не забудьте взяти з собою посвідчення УБД.

Режисерка та перформерка — Ніна Хижна
Драматургиня — Люба Ільницька
Хореограф — Анатолій Сачівко
Саунд-дизайнер — Нік Акорн
Костюми та сценографія — Анна Орамус
Кравчиня — Віта Кушниренко
Художник зі світла — Олександр Чиж
Звукорежисер — Антон Бегменко

Проєкт «Хтось такі як я» підтримано в рамках програми (re)connection UA 2023/24, що реалізується ГО “Музей сучасного мистецтва” та Ukrainian Emergency Art Fund (UEAF) у партнерстві з UNESCO і фінансується через Надзвичайний фонд спадщини UNESCO та ініціативу UNESCO-Ашберг для митців та культурних професіоналів.

Програма (re)connection UA 2023/24 спрямована на відновлення зв’язків між митцями та їх аудиторіями, підтримку художників/иць як áкторів у збереженні культурної ідентичності України, втілення нових підходів до культури пам’яті, посилення стійкості та адаптивності інституцій, громад, митців до викликів воєнного часу.